Існує така дивна практика серед власників автомобілів, як виготовлення глушника вихлопної системи самостійно. Якщо ви належите до тих, кому ця тема цікава, то вам буде корисно дізнатися про підготовку, етапи роботи та особливості таких виробів. Ми також розглянемо тему, чи потрібно взагалі це робити, наскільки це безпечно для автомобіля?
Глушник власноруч, з чого почати, етапи підготовки
Уявімо собі ситуацію, що у вашому автомобілі виходить з ладу встановлений раніше глушник і при цьому він вимагає повної заміни. І ви хочете замість купівлі нової запчастини зробити її повністю самостійно і з нуля.
Давайте розглянемо такий варіант ремонту системи вихлопу. І почнемо з етапу підготовки, що вам буде потрібно для роботи:
- зварювальний апарат, болгарка та електродриль, а також інші стандартні інструменти;
- лист металу 1,5 мм завтовшки;
- труби з товщиною стінки 2,0 – 2,5 мм і діаметром, що дорівнює діаметру труб вихлопної системи вашого авто;
- невеликі за довжиною шматки металевого дроту з діаметром близько 5-7 мм;
- нові гумові підвіси, а якщо використовуються прокладки глушника для герметизації та фіксації, то і комплект таких прокладок.
Якщо у вас все це є, то ви можете приступати до роботи. Відразу варто обмовитися, що запропонований варіант самостійно виготовленого глушника є усередненою моделлю, без зайвих технологічних складнощів. Однак краще спробувати конструкційно повторити штатну деталь, якщо це можливо для вас.
Особливості виготовлення
Тепер можна розглянути етапи роботи. Спочатку вам необхідно буде зробити розкрій листа металу. Ви вирізаєте корпус глушника двома однаковими шматками (верх і низ), робите торцеві заглушки, що дорівнюють геометрії та площі бічного перерізу банки. Потім вирізаєте 2-3 внутрішні перегородки, розглянемо варіант із двома внутрішніми перегородками. Вони мають також повторювати геометрію і розмір площі бокового (поперечного) перерізу.
Далі готуються труби. Куплену трубу слід нарізати на різні за довжиною ділянки. Довжина кожної ділянки залежатиме від специфіки внутрішньої будови глушника. Ті труби, що будуть усередині банки, перфоруються за допомогою електродриля.
Тепер можна описати етапи виготовлення:
- частини корпусу згинаються відповідно до геометрії вашого рідного глушника, вони повинні бути по довжині і ширині в точній відповідності;
- до однієї з частин корпусу приварюються торцеві заглушки, при цьому в заглушках робляться вхідний і вихідний отвори, за діаметром рівні зовнішньому діаметру труб вихлопу;
- у внутрішніх перегородках також проробляються отвори під труби;
- перегородки приварюють до внутрішніх стінок корпусу;
- в отриману систему вставляються і приварюються в перегородки внутрішні перфоровані труби;
- у результаті з’являється три камери, з’єднані патрубками, де гаситиметься і розсіюватиметься звукова хвиля, своєрідний лабіринт;
- в отвори заглушок приварюються зовнішні труби глушника;
- друга половина корпусу приварюється до першої.
Щоб правильно закріпити отриманий виріб під кузовом автомобіля, до нього приварюються заготовлені раніше шматки металевого дроту. Вони мають точно повторювати оригінальну систему підвісів. На них буде підвішуватися глушник до кузова.
Якщо використовуються спеціальні кронштейни, то доведеться їх купити і також приварити до нового глушника. У загальному випадку можна повторити внутрішню будову штатного глушника у вашому виробі, можна сказати, що це оптимальний варіант самостійно зробленого глушника. У цьому разі описані вище кроки з підготовки, розкроювання і з’єднання всіх частин ви адаптуєте під будову заводського глушника вашого автомобіля.
Чи є доцільність робити саморобні глушники?
Варто сказати, що власноруч робити глушник не найпростіше заняття, воно вимагає певної кваліфікації та вміння поводитися з інструментами і зварюванням. А чи варто так морочитися? Відповідь на це запитання – однозначно не варто!
Річ у тім, що проектування вихлопної системи під конкретний автомобіль робиться в конструкторському бюро заводу виробника. Така складність необхідна, щоб отримати на виході налаштований вихлоп, який точно відповідає двигуну та іншим характеристикам авто. Самостійно зроблена заміна може порушити налаштування, в результаті ви отримаєте економію грошей на ремонт, але проблеми з автомобілем у майбутньому.
Найпростіша демонстрація проблем з таким саморобним глушником, збільшений звук роботи машини, що відрізняється від стандартної деталі. Якщо звук не буде проходити за нормами, то вам випишуть штраф, не кажучи про те, що ви будете дратувати оточуючих.
Ще один із найчастіших випадків проблем, неправильно закріплений саморобний глушник. Якщо він торкатиметься дна кузова, то в цьому місці в підсумку утвориться прогар. Нерівномірне навантаження на підвіси у нестандартній запчастині, також призводитиме з часом до проблем. Є й інші потенційні складнощі.
Новий заводський глушник точно зроблений під ваше авто не так вже й дорого коштує. Це найкраща заміна старої зламаної деталі, тут не варто щось майструвати самостійно з ризиком зробити помилку.
